Мова Русі, України та Росії

Українська мова

   Українська мова несе в собі риси древніх слов'ян. Це не дивно якщо пересвідичитись в тому що вона є збереженим діалектом прадавньої Русі у західній Русі (Україні). Існує поширений штамп радянського кінематографу в образі малограмотного українця з далекого села. Це мова його діалогу. Так фраза типу “як ваша хвамилія?“ є найнадійнішим шляхом це висвітлити. Звук “ХВ“ замість “Ф“ можна було б списати на дефект вимови, як би не те, що у скіфів не було букви “Ф“. Як ці риси змогли зберегтись? З приходом до влади Романових українська мова стає мовою селян від Перемишля до Воронежу. Міста починають розмовляти мовою імперії, а українська мова не використовується в політиці, державних органах та науці.
   Встанновлення радянської влади приносить деяке покращення, але для середньої і вищої освіти українська мова не допущена. Отже, більшість української еліти розмовляє українсько тільки “на камеру“, а в повсягденному житті мово імперії.

Мова Русі, України та Росії у порівнянні

   Огляд мов почнемо з достовірного історичного документу, щоб побачити у порівнянні що таке мова Русі,України та Росії.
Це оригінал
“напуття“ Івана 4-го
(Грозного).
   Наведене нижче порівняння це зразок найбільш сумісного з сучасною мовою вислову взятого з цього документу. Що ближче до оригіналу, російка чи українська?
... верхъ рєчій пожаданыхъ є концемъ Оригінал (Русь)
... верх рєчій пожаданых є концем Оригінал без “ъ“ *
... верх речей пожаданих є кінцем українська
... верх вещей вожделенных есть концом російська
... the top of things desired is the end англійська
   Таке порівняння не принесло сенсації. Згідно останніх статистичних аналізів слов'янських мов проведених у РФ з допомогою комп'ютера, українська, білоруська та російська мови є діалектами однієї мови. Кореневі групи української та білоруської співпадають на 98%. Російська мова втратила близько 30% власних слів за рахунок заміщення рідних слів на не слов'янські. Далі ми розглянемо як це сталося і чому сучасна російська мова не є основною спадкоємницею мови Русі. Існує дві головні причини які ми тут розглянемо.

Відмінність української та російської абетки

   Російська абетка відзеркалює злиття з народами угро-фінського етносу, переважно мордовського. Це принесло значні наслідки в злитті мов і традицій. Для початку розглянемо звідки прийшла відмінність української та російської абетки, мордовську абетку.

Ви можете бачити літери ё та э які збагатили російську абетку. В ній також нема літер і,ї та є, від яких відмовилась російська абетка, хоча в старожитніх написах вони присутні. Це підтверджує наведений вище рукопис Івана Грозного. Але чому в цьому рукописі присутні літери “української“ абетки?
   Крім абетки, значних змін зазнала фонетика. Мордовська абетка має дві літери О (з тильдою і без), тому в вимові назви міста Москва, як “масква“ ми чуємо а тому, що у слов'ян нема такого звуку (седнє між а і о), подібно до Лондон, який ми чуємо як “ландон“ в англомовній вимові.
   Крім запозичення слів та виразів, російська культура запозичила народні традиції Мордви. Реформа Никона, заборонила скоморохів і гуслі, традиційний народний інструмент Русі, як розвагу язичників. Піля цього балалайка стала більш популярною у росіян ніж у мордви. Гуслі збереглись тільки на землях сучасної України у вигляді бандури (гуслі з кузовом для більшої гучності).

Український словник – архів втрачених російських слів

   Згадка вишиванки найчастіше пов'язана з Україною, особливо в Росії, де навіть це слово вважається запозиченим з української мови. Це сумна помилка, тому що вишиванка на Заході Росії була не просто забута - вона була заборонена.
   Німецьке походження Романових та їх ненависть до Рюриковичів спонукало брутальне нищення російської народної культури. Петро 1-й почав переодягати еліту в німецьку одежину, а Петро 3-й добрався до простого люду. Були заборонені вишиванки та цегейкові шапки. Заміть цього жінки мали носити плаття на німецький манер і не вплітати нічого в коси. Чоловікам наказувалось носити картузи німецького покрою замість цегейкових шапок і жикети.
   Сьогодні орнамент руських вишиванок Росії вдалося відтворити по картинах та музейних зразках. Наступне фото показує приклад сучасного виробництва руських вишиванок Росії, котрі різняться не більше ніж вишиванки регіонів України.
Тут найбільш очевидна різниця понять руський і російський.
   За правління Романових російська мова зазнала найбільшого засмічення іноземними словами. Любов до Західної культури і зневага до культури Русі спонукала їх, а згодом і всю імперську еліту вживати все більше і більше іноземних слів. Ця болюча тема зневаги до свого народу заслуговує окремого висвітлення, але наша мета не пафос в докази. Найбільш переконливим прикладом є слово “флаг“ (запозичено від flag). На Русі використовували слова хоругви, знамена, прапори і стяги. Це все не одне і теж. Стяг трикутний і використовується тільки для управління військом. Прапор це спрощення знамена, котре має символи. Хоругви можуть нести інші символи, включно з релігійними. В Росії слова хоругва і прапор зникли, але звання тих хто має честь їх нести залишились. Наступна таблиця показує наявність і зв'зок цих слів в українській і російскій мовах.
головнепохіднеголовнепохідне
знаменознаменосецьзнамязнаменосец
хоругвахорунжий (НЕМА) хорунжий
прапорпрапорщик (НЕМА) прапорщик

Так, в російській мові є два війскових звання котрі загубили зв'яок зі своїм призначенням.
   Отже, коли росіяни не розуміють українських слів, то це в більшості тому, що вони замінили ці слова на іноземні. Інший приклад це застарілі в російській мові слова, особливо в казках, які можуть бути присутніми в українській мові:
Девица краса, губы червлены за пяльцами сидитОригінал (Русь)
Дівчина краса, губи червоні за п'яльцами сидитьУкраїнська
Девушка краса, губы красные за прялкой сидитРосійська
(адоптоване)
Утворене дієслово від слова “п'яльці“ ще використовується в російській мові як “пялится“ (витріщитись).
   Запозичення іноземного слова “угол“ зробило незрозумілим в російській мові поняття “бабий кут“ (бабський кут). Колись на Русі це означало завішений простирадлом кут у лівій частині кімнати, де переодягались жінки. У заможних оселях це жіночі кімнати у лівому крилі. Звідси походить вираз “сходити на ліво“, що означало відвідати “бабий кут“. Тепер дієслово “кутать“ живе в російській мові без іменника.
Наведені приклади це лише крапля в морі того, що може підтвердити: український словник – архів втрачених російських слів.

Заборона української мови

    Існує близько 100 документів про заборону або обмеження використання української мови (первинного діалекту Русі). Найвідоміший з них це циркуляр Валуєва:

Валуєвський циркуляр - це розпоряжження міністра внутрішніх справ Російскої Імперії П.А. Валуєва 1863 року. Він забороняв друк українською мовою релігійної та учбової літератури, включно з книжечками для дітей (казок). Лише «витончені літературні твори» могли друкуватись після погодження цензурою.
(для більшого фото клацніть по малюнку)
Імітаці Валуєвського циркуляру на плакаті під час протесту проти «русифікації» (заміни діалекту споконвічної Русі мордовсько-руським діалектом) в 2015 році
(для більшого фото клацніть по малюнку)
Історія заборони української мови налічує близько 400 років. Тирани пояснюють яке місце має займати мова Русі, України та Росії.

Винятки

    Часто з'являється необхідність привести власну назву до сучасного тлумачення, коли слова, особливо прикметники, змінюють своє значення. В першу чергу це ім'я Іван Грозний. Якщо спробувати відтворити це ім'я Івана 4-го по характеру, за який його славили у той час, то ми отримаємо Іван Войовничий. Така зміна значення імені застаріванням слів породжує помилковий переклад на інші мови. В англійскій мові це John Terrible (Зворотній переклад: Іван жахливий/гидкий), замість дійсного по значенню John Warlike (Зворотній переклад: Іван Войовничий).
    Не всі запозичення іноземних слів це козні еліти. Мозок людини обирає коротший шлях для виконання задачі. Коли іноземне слово коротше або простіше в вимові то мозок автоматично віддає йому перевагу. Імена Маша і Даша це не словянська, а угро-фінська (мордовська) вимова імен, яка значно простіша. В українській мові це Марія і Дарина, а в російській Марья і Дарья. Більш сучасне запозичення це слово фейк (від fake), яке простіше у вимові від слова підробка.

*ПРИМІТКИ:    Оригінал без “ъ“ (твердого знаку) приводить текст до сучасної вимови, котра після реформи вимови голосних по замовчуванні стала твердою, а м'яка вимова стала вимагати м'якого знаку (слів з такою вимовою значно меньше).

Висновки
Територіальні зазіхання до України опирались на тверження, що на сході України живе багато Росіян, яких пригнічують. Це викликало сумнів чи є Україна насправді республікою з достатньою етнічною більшістю.
   Поява приведених генетичних досліджень спростувала ці сумніви. Агресор був вимушений змінити назву пригнічуваного в Україні населення з “pосіян“ на “російсько мовних“. Це більш правильна але не зовсім точна назва, оскільки більшість цих людей розуміють українську мову і можуть нею розмовляти, але віддають перевагу російській. Це стосується переважно населення великих міст. Слід зауважити що села та невеликі міста України здебільшо розмовляють українською або суржиком.
   (У цьому немає нічого нового. Так проходило ополячування західної України, онімечування Чехії тощо)
   Навіть до генетичних досліджень існували інші спростування байки про Росіян на Україні. Найбільші переселення людей на територію України були викликані індустріалізацією []. Отже, мешканці інших регіонів СРСР мали селитись навколо індустріальних центрів. Наступна карта показує співвідношення використання мов.

   Приведена карта не показує центрів індустріалізації, а тільки повторює хвилю зросійщеня, викликану чисельними заборонами української мови []. Воно йде зі сходу на захід, як йшло відтогнення українських земель та перенесення столиць. Отже “російсько-мовні“ мешканці України це зросійщені українці, подібні тим які залишились на відтогнутих від України територіях.